10 ПРАВИЛ, ЯКИМ ПОТРІБНО НАВЧИТИ ДІТЕЙ, ЩОБ ПІДВИЩИТИ ЇХНЮ БЕЗПЕКУ У WEB
Інтернет може бути прекрасним місцем для навчання дітей, їхнього дозвілля та розваг, спілкування зі шкільними друзями або просто місцем, де вони можуть відпочивати або щось досліджувати.
З батьками учнів 2 - А класу були проведені батьківські збори на тему "До вершин здоров'я"
"Як навчити дитину читати?"
Батьківський всеобуч
Це дуже важливо - щодня читати своїй дитині...
По-перше, посилюється емоційне сприйняття дитиною тексту тому що вона бачить міміку, вираз очей, чує ваш голос /Не забувайте, будь ласка, про ці засоби впливу на емоційний стан дитини!/
По-друге, у дитини виникає потреба щоденно отримувати інформацію. Це особливо необхідно у тих випадках,коли дитина вміє читати, але не хоче, тобто із-за безперервного навчання відчуває відразу до читання. Розповсюджена помилка батьків полягає у тому що вони часто примушують дитину читати складний для її віку текст, виходячи з того, що буцімто потім їй буде легше.
Іноді дитина просить читати одну й ту саму книгу багато разів, - це добре. Зміст даної книги співпадає з рівнем розвитку дитини, її переживаннями. Дитина, слухаючи багаторазово зміст книги, розвиває свій духовний світ, навички антиципатії,тобто передбачення подальшого розвитку змісту тексту. З метою розвитку цієї навички періодично запитуйте її: " Про що піде далі мова?".
Під час повторного читання книги намагайтеся читати швидко, на межі своїх можливостей, але чітко вимовляючи слова. Періодично запитуйте дитину, чи встигає вона зрозуміти. Це надзвичайно важливо! Прискорення читання cтимулює у дитини здібності до швидкого сприй-мання змісту тексту. Ви ніби знімаєте з неї необхідність читати /це їй ще важко!/ і залишаєте їй тільки одну задачу - зрозуміти! Але зрозуміти швидко!
Розвиток навичок швидкого сприймання стимулює у дитини і розвиток навичок читання. Згодом, під час самостійного читання, вона буде розуміти зміст швидше, ніж читатиме слова.
При цьому неприпустимо зупиняти дитину, якщо вона неточно прочитала закінчення слова або замість слова "школяр" прочитала слово "учень". Головне вона зрозуміла!
Зауваження /особливо в наказній формі!/ призводять до того що дитина губить думку, перестає слідкувати за змістом, відволікається на конкретне слово.
Задайте собі питання: "Для кого дитина читає?". Якщо ваша відповідь: "Для себе", - тоді все стане на місце, і ви перестанете "смикати" дитину.
Справа в тому, що найчастіше наявність музичного слуху визначають, по тому, як дитина співає. Але дитина може правильно чути і погано співати, тому що не вміє керувати своїм голосовим апаратом. Так і при читанні, розуміючи текст, діти неточно вимовляють закінчення слів. З часом, коли дитина багато прочитає, по мірі розвитку навичок керування своїм голосовим апаратом, все нормалізується.
СПІЛЬНЕ ЧИТАННЯ
ВПРАВА І / бажано/. Візьміть казку з малюнками, під якими один чи два ряжки тексту. Повільно читаючи текст, пальцем показуйте дитині те слово, яке ви читаєте. Читайте цю книгу кілька разів,
ВПРАВА 2. /бажано/. Якщо дитина знає книжку напам"ять, попросіть її "прочитати", Нехай вас не турбує, що вона більше пригадує по пам"яті, ніж дивиться в книгу - це дуже корисно. Поступово її ува¬га, направлена на необхідність пригадувати, перенесеться на текст, на те слово, яке вона з легкістю читає, знаючи вже його зміст. їй легше, у неї виходить, вона може. Віра в себе додає впевненості.
Якщо ваша дитина не любить читати, це означає, що їй важко. Допоможіть їй! В залежності від рівня розвитку ви читайте їй спочатку 2-3 слова і просите повторно прочитати. Далі читаєте рядок, після - речення, абзац. Поступово збільшуєте швидкість читання.
Задача дитини - слухаючи дорослого, зрозуміти зміст частини тексту і , самостійно читаючи ці ж слова, намагатися зробити це швидше.
ЧИТАННЯ-ПОВТОР І ЧИТАННЯ-ЗМАГАННЯ
ВПРАВА 3 /обов"язково/ Підберіть речення на один - три рядки. Попросіть дитину перший раз прочитати уголос повільно, добре розуміючи зміст, і, подивившись на годинник /краще секундомір/, запишіть час. Другий раз нехай вона прочитає на 2 -3 секунди швидше, третій ще швидше і т.д. Доведіть швидкість читання цього речення до межі її можливостей. Зверніть увагу на те, що, починаючи з яко¬гось разу, не дивлячись на обізнаність із змістом та з тими словами які використовуються в данному реченні, ще швидше - не прочитати ! Намагайтесь довести швидкість читання до межі. Так само працюйте з іншими реченнями, але якомога швидше. Спочатку читаємо речення уголос, потім "про себе".
ВПРАВА 4. /обов"язково/. Виберіть в книги, яку ви читаєте вашій дитині, речення на 2 - 3 рядки. Дитина вмикає секундомір. Ви повільно читаєте вголос це речення. Запишіть час. Тепер ви вмикаєте секундомір, а дитина читає те саме речення, але якомога швидше. Запишіть час. Це ж речення знову читаєте ви і т.д., але з кожним разом намагайтесь прочитати швидше. Доведіть швидкість читання цього речення вголос до межі.
Звичайно дорослий читає швидше, але у дитини швидше зрос¬тає результат. Наприклад,
Дорослий 23 сек. 21 сек. 19 сек. 17 сек.
Дитина
І хвилина 16 сек. І хвилина 50 сек. Эб сек.
В цьому випадку дорослий пояснює дитині, що сам він став читати швидше всього на б секунд, а дитина - на 40. Знайдіть за що похвалити свою дитину. їй це необхідно! Пам"ятайте, якщо ваша дитина не хоче читати, то вона в усякому випадку хоче змагатися з вами. Дух змагання дозволить їй швидше засвоїти навички читання.
Якщо дитина читає словами,то, виконуючи вправу 4, замість речення використовуйте цілий абзац, або уривок з цієї ж книги.
ВПРАВА 5. /обов"язково/. Виберіть речення на 1,5 - 2 рядки. Прочитайте перше слово, потім ще раз, швидко повторивши перше слово, прочитайте друге; повторивши перші два слова - трете і т.д. до кінця речення. Намагайтесь кожного разу читати поперердиі слова все швидше і швидше і, дійшовши до кінця речення, ще кілька разів прочитайте його. І так 2 -3 речення на день.
Таке читання дасть змогу дитині перейти до читання словами при кращому розуміння змісту тексту.
Бажаю Вам успіхів і хочу нагадати слова В.О.Сухомлинський : «Читання – це віконце, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе» .
Як навчитися грамотно писати
Хочу писати грамотно
Учені в паніці: сьогодні близько 70% дітей не уміють грамотно писати, і ця цифра безперервно збільшується. Педагоги в замішанні: "Правила учень знає напам'ять, а грамотність - на нулі". У чому причина? Відповідь дають спеціалісти-нейропсихологи
Ловіть момент!
Батьки, чиє чадо регулярно приносить з школи двійки, у відчаї думають: "Може, дитина просто лінується, а ми з шкіри геть ліземо, щоб зробити з нього освічену людину?".
Тепер ви можете зняти з сина або дочки всі підозріння. Виявляється, маля з нормальним інтелектом, слухом і зором може писати безграмотно із-за незрілості деяких відділів мозку, рук, що відповідають за рухові функції, мовну увагу, просторове орієнтування. Фахівці підрахували: сьогодні така незрілість в тому або іншому ступені спостерігається у 70% дітей. Найчастіше страждають базально-лобні відділи - вони перші приймають інформацію від органів чуття і передають її далі у вищі відділи центральної нервової системи. Якщо інтенсивність цього процесу знижена, відділи кори головного мозку, забезпечуючи зберігання і переробку інформації, знаходяться в напівсплячому стані. Саме це може стати причиною низького рівня грамотності, поганого почерку і незадовільної поведінки на уроках.
Крім того, рівень письменності залежить від роботи великих півкуль головного мозку, від їх взаємодії. Права півкуля відповідає за цілісний образ, скажімо, того або іншого предмету, а ліва - за правильну його назву і написання. Буває так, що домінує права півкуля, а ліва недорозвинена - ось вам і не такий вже окремий випадок активного школяра з яскравою уявою - і абсолютно безграмотного.
Відділи головного мозку, що "дрімають", коли-небудь дозріють, але, на жаль, може бути надто пізно: дитина упустить багато чого з шкільного матеріалу. Але набагато гірше те, що із-за недостатності мозкової діяльності страждають поведінка, спритність рухів, посидючість і навіть фізичне здоров'я, не говорячи вже про пам'ять і увагу. Тому головне - не закривати очі на проблему і не упустити момент: мозок пластичний до 12 років, і в цьому віці вади досить легко виправити.
Сигнал «Потрібна допомога!»
Деякі помилки свідчать про незрілості структур головного мозку. Якщо ви відмітили їх у свого дитяти, обов'язково зверніться до нейропсихолога.
• Відсутність пропусків між словами і реченнями;
• недотримання границь полів у зошиті і правил переносу;
• дзеркальне письмо: букви "б", "в", "е", "з", цифри Ч", "3", "5" перевернені в інший бік;
• повторення однієї і тієї ж букви ("пиріп" замість "пиріг");
• заміна букв за кінетичною подібністю (б-д - "колодок"; ж-х - "мужомор"; і-у - "клумат"; т-п - "пігр");
• помилки в наголошених складах ("вчетель" замість "вчитель");
• пропуск букв, недописування слів і букв, перестановка складів ("гамазин" замість "магазин");
• забування букв, що рідко зустрічаються ("ц'", "щ")
Замітки в зошит
• Дуже корисно кожен ранок розтирати дитині шийну і потиличну зони жорстким рушником.
• Привчіть сина або дочку кожний ранок приймати контрастний душ.
• Корисна їжа для розуму – банани, шоколад.
• Поговоріть з вчителем, попросіть не писати зауваження в зошит, щоб не травмувати дитину.
• Простежте за тим, щоб ваш школяр якомога більше часу проводив на свіжому повітрі при денному світлі.
• Дуже корисний білий колір, як в оточенні (снігопад, прогулянки по зимовому лісу), так і у одязі.
Вчити чи лікувати?
Що зробить люблячий батько, бажаючи навчити письменності свого нащадка? Зробить йому строге попередження з приводу "розпущеності"; намалює картину страшного майбутнього всіх двієчників; найме репетитора. А може, чого доброго, засадить бідолаху під домашній арешт: жодних кіно, театрів і гостей, поки двійки не виправить!
Не виправить. Подібними методами ви лише завдасте дитині тяжкої моральної травми. Малюк і так переживає із-за поганих відміток, а якщо ще і ви, найближча людина, позбавите його своєї любові і пошани, у нього може розвинутися депресія, відчай, прагнення до самоізоляції. Тут вже не до навчання. До того ж вигляд покреслених червоною ручкою зошитів спочатку викликає у дитини небажання виконувати домашнє завдання, а потім і відвідувати уроки, на яких він з'являється в такому невигідному положенні. Адже доки школяр сам не захоче навчитися писати, йому не допоможе навіть досвідчений педагог.
Спершу треба викоренити в дитині страх зробити помилку, збудити бажання писати правильно, а вже потім переходити до лікування безпосередньої причини безграмотності.
Музиканти і ушуїсти
Інколи буває досить створити сприятливі умови, щоб мозок компенсувався самостійно.
Перш за все частіше вивозьте дитину за місто - не лише на канікули, але й у вихідні дні. На природі мозок насичується киснем, яскраві враження знімають негативні реакції. А це так важливо!
По-друге, заохочуйте сина або дочку зайвий раз пограти з однолітками, а не сидіти за комп'ютером; особливо корисні ігри, правила яких вигадують і доповнюють самі діти.
По-третє, нехай займається фізкультурою. Один з найкорисніших видів - китайська гімнастика у-шу: з її допомогою дитина вчиться контролювати положення свого тіла, а це позитивно позначається і на поведінці в цілому. До того ж в у-шу багато дихальних вправ, стимулюючих розвиток підкірки головного мозку.
Чудово, якщо ваше чадо грає на будь-якому музичному інструменті. Це розвиває моторику рук, а завдяки задіюванню в грі всіх пальців активізуються обидві півкулі мозку.
Допомога вдома
Цими заходами проблема не вирішується? Потрібна допомога фахівця. Звертайтеся не просто в психологічну консультацію, а в один з центрів нейропсихології. Якщо ж подібних центрів у вашому місті немає, доведеться узятися за справу самим. Наведені нижче рекомендації обов'язково допоможуть, якщо слідуватимете їм регулярно і не похапки. До речі, ці вправи - прекрасна підмога, якщо ваш школяр займається з репетитором.
1. Якщо дитя пропускає букви, проводьте "чарівні диктанти", в яких слова пишуться не буквами, а рисками: кожна буква - риска.
2. Недописує закінчення? Допоможе такий же диктант, але закінчення нехай пише буквами (наприклад, "здоровий" - "------ий"). Якщо дитя робить помилки в суфіксах і закінченнях, запропонуйте йому пограти: придумувати слова на передостанню букву (ви говорите "слон", дитина - слово, що починається на "о").
3. У випадку, якщо школяр плутає букви, треба створити їх стійкий образ. Виріжте разом з ним алфавіт з оксамитового паперу, скрутіть з дроту, зліпіть з пластиліну, а потім нехай він із закритими очима вгадує їх на дотик. Дуже ефективна відома пляжна забава: ви пишете букви на спині або долоні дитини, а вона вгадує.
4. Запропонуйте придумати і намалювати картинки, в яких акцент зроблений на проблемних буквах (наприклад, "корова" - корова з очима у вигляді букв "о").
5. Не заставляйте школяра сидіти над однією вправою більше 20 хвилин: результат лише погіршає. Нехай переключиться на що-небудь, щоб дати напруженому відділу мозку відпочити, а потім продовжує.
6. Щоб маля не стомлювалося, поставте в його кімнату аромат-лампу з ефірними маслами бергамоту або ялівцю. Або просто заваріть в чашці лавровий лист і поставте на письмовий стіл.
А головне - всі заняття повинні проходити лише у формі гри і лише з добровільної згоди дитини, а не шляхом насильницького щоденного зубріння. Давайте допоможемо нашим дітям бути щасливими!
ЩО ДЛЯ ТЕБЕ ВАЖЛИВІШЕ: ЗНАННЯ ЧИ ОЦІНКИ…
-
Прагнеш здобути знання, якщо:
∙ Завжди добросовісно й наполегливо виконуєш домашні завдання.
∙ Отримавши нові підручники, з нетерпінням дізнаєшся, що в них цікавого.
∙ Твоє бажання виконувати завдання не залежить від його оцінювання.
∙ Можеш бути незадоволеним власною відповіддю, а не балами.
∙ Твої знання оцінили не надто високо? Відразу з’ясовуєш, що зробив неправильно, а повернувшись додому, повторюєш погано засвоєний матеріал.
Вітаю! Адже не зраджуєш мудрому правилу: «Через терени до зірок!»
-
Тебе цікавлять тільки оцінки, якщо:
-
Отримавши високі бали, до наступного року вже ретельно не готуєшся, оскільки знаєш, що не запитуватимуть.
-
Після канікул зазвичай важко втягуєшся в навчальний процес.
-
Вважаєш, що краще хворіти й лежати під ковдрою, ніж ходити до школи.
-
Тобі не шкода, що не було уроку.
Навчання для тебе – це обтяжливий обов’язок, а не нагода щось пізнати. Боїшся розгнівати батьків, бо мрієш про мобільник… Рано чи пізно твоя позиція завдасть шкоди. Схаменися й нарешті усвідом важливість міцних знань!
Скільки кошеняток не дорахувалася вихователька киця?
ЯКИЙ ТИ В ОЧАХ ОТОЧУЮЧИХ…
-
Постійно цікавишся новим? А коли про щось розповідаєш, друзі полишають усі справи та захоплено слухають? А ще тобі ніколи не доводиться підвищувати голос аби присутні почули найважливіше? Вітаю! Адже володієш справжнім магнетизмом – якістю, що дозволяє легко ставати загальним улюбленцем!
-
Маєш безліч захоплень, але в лідери не поспішаєш? Коли хтось розмовляє, зосереджено слухаєш? А от якщо сам щось розповідаєш, про всяк випадок повторюєш окремі слова, щоб усі почули? Ти занадто скромний! Звичайно, ця якість прикрашає, проте не тоді, коли межує з невпевненістю. Завжди нагадуй собі, що ти – особливий, цікавий і талановитий, а найголовніше – вартий симпатії не менше, ніж будь-хто інший! Частіше наполягай на власній точці зору, й тоді не загубишся в натовпі.
-
Коли говориш, оточуючі тебе часто перебивають? А приятелі дивляться в очі комусь іншому, коли розповідають щось цікаве? Навчився спілкуватися: розшир коло власних інтересів і не відмовляй у послугах . Невдовзі однокласники, сусіди та приятелі не зможуть без тебе обходитися!
У розмаїтті рукавичок знайди пару.
ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ТВОЯ УЛЮБЛЕНА ПОЗА...
Стань перед великим дзеркалом так, як найбільш зручно та звично.
Опираєшся всіє вагою тіла на одну ногу? Ти легко вступаєш у контакт, залюбки спілкуєшся й не уявляєш життя без друзів. На жаль, іноді нав’язуєш свої бажання оточуючим. Можливо, так маскуєш невпевненість…
-
Любиш перехрестити ноги, опираючись всією вагою на праву, а лівою стати на носочок? Це вказує на невпевненість у власних силах, коли доводиться зіштовхуватися зі складнощами. Ти обережний, навіть дещо підозрілий.
-
Носочки взуття торкаються? Із тобою приємно спілкуватися, тому що вмієш як ніхто добре слухати.
-
Ставиш ноги по-війському – п’ятки разом, а носки нарізно? На тебе можно впевнено покластися. Маєш рішучу вдачу й за необхідності легко даси відсіч. Ось тільки не будь таким дратівливими і нестриманим у словах.
-
Щойно вибрав спортивну стійку – ноги по ширині плечей або одна видається трішки вперед? Така поза свідчить про те, що стомився й ніщо тебе не обходить. Зроби паузу і відпочинь!
Що на картинці зайве?
ПОГОВОРІМО ПРО ЧЕРВОНІ ЩІЧКИ….
Більшість людей, ніяковіючи, вкриваються рум’янцем – червоніють. Спробуємо з’ясувати, чому так відбувається.
1. Протягом дня настрій змінюється, адже тебе переповнює безліч емоцій – радість, упевненість, збентеженість або гнів. Кожне відчуття має своє «помешкання» на тілі людини: страх «оселився» між ребер, образа – в горлі, ревнощі – у спині, а незадоволення – як і нежить, у носі.
2. Та тільки найсильніші переживання (найчастіше - сором) змінюють звичайний колір обличчя на червоний. І відбувається це, на лихо, завжди невдалої миті. Щічки, вуха, а інколи й шия стають схожими на мак, і в такі хвилини хочеться провалити крізь землю.
3. Якщо, наприклад, тебе викликати до дошки, й відчуваєш, що обличчя починає палати, не панікуй. Спробуй заспокоїтися, глибоко вдихни та пригадай, скільки разів стояв на цьому ж місці й відповідав на «відмінно». Тому приводу для занепокоєння немає. Якщо в компанії бовкнув щось недоречне, це також не страшно. Справжні друзі ніколи не глузуватимуть із тебе через помилку.
!!! Провалитися крізь землю – безслідно зникнути від сорому чи страху.
З’єднай лініями слова, що римуються.
ЯК КЕРУВАТИ ВЛАСНИМ ГОЛОСОМ…
Навіть не дивлячись на людину, можна запросто скласти про неї перше враження. Варто лише прислухатися до голосу. Виявляється, саме так чинник упливає на зародження симпатії чи, навпаки, бажанню уникнути знайомства. Тож, аби справляти приємні враження, варто прислухатися до таких премудростей:
-
Пристосовуй голос до середовища, в якому говориш. Не варто підвищувати інтонацію на вулиці чи у транспорті.
-
Той, хто говорить надто тихо, справляє враження невпевненої людини, а володаря гучного голосу вважатимуть агресивним і нахабним.
-
Правильна мова – ознака добре вихованої особи. Якщо кожного дня хоча б годину читатимеш у голос, то за кілька місяців досягнеш значних результатів. До речі, ця вправа допоможе не німіти від хвилювання на уроці. І тоді впевнено переповідатимеш вивчені завдання й отримувати гарні оцінки.
-
Спілкуючись, постійно змінюй інтонацію. Якщо запитуєш, то голос підвищуй, а коли висловлюєш довіру чи переконання – варто знизити звуки.
І пам’ятай: щира усмішка та ввічливі слова допоможуть розпочати розмову і стати приємним співбесідником!
Хто на малюнку зайвий?
ЯК УНИКНУТИ СУТИЧКИ З СОБАКОЮ,ЩО ВТРАТИВ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ
Усі знають, що собака – друг людини. Але навіть найпривітніший пес часом буває не в настрої. Тому зверни увагу на такі премудрості:
-
Не ставай ініціатором конфлікту з собакою. Навіть найсерйозніший пес не кидається на людину першим. Минаючи аґресивну тварину, не можна пильно дивитися їй у вічі й усміхатися. По-собачому це означає показувати зуби та вихвалятися силою. Краще поводься скромно, бо що як тварині захочеться перевірити твої бійцівські якості?
-
Не біжи. Повернися до собаки обличчям, не допускай, аби наблизився збоку чи ззаду.
-
Не замахуйся на пса й не кричи: «Йди туди, звідки прийшов!» Накажи: «Стояти!», «Сидіти!», «Лежати!» Це допоможе собаці заспокоїтися.
-
Тварини не люблять, коли людина, на яку вони нападають, змінює позу. Скористайся цим. Можеш упасти на коліна чи лягти на землю долілиць і завмерти.
-
Якщо собака тебе все ж таки вмудрився вкусити, промий ранку мильною водою, змаж йодом і забинтуй. Негайно звернися до лікаря, аби зробити щеплення проти сказу.
Завдання: подивись уважно й напиши, скільки квадратів ти бачиш:
ПОГОВОРІМО ПРО УЛЮБЛЕНІ ІГРАШКИ
-
У квартирі є твоя власна територія – це куточок або навіть кімната. Оглянувши ії, можна впевнено сказати, що любиш та чим захоплюєшся. А ще – чи належиш до бруднуль – замазур.
-
Отож уважно обведи поглядом особисті володіння. Чи подобаються вони тобі? Що розповідають про захоплення та вдачу господаря? Чи зробити якийсь висновок заважає безлад?
-
Аби тобі було завжди зручно й затишно та хотілося сюди повертатися після школи, підтримуй лад. Для іграшок знайди місце й не розкидай їх по всій кімнаті – так надовго залишаться цілими й радуватимуть тебе.
-
Забавки найкраще зберігати на полицях, у шафі чи у великій коробці, яку розмалюй веселими картинками чи оздоб барвистими наклейками.
-
Якщо збираєш колекції машинок, літачків, фігурки солдатиків або звіряток, розстав їх на спеціальній полиці, виготовити яку попроси тата.
-
Прикріпи мотузочки до модельок літачків і звернися до старших, аби підвісили до полиць, шафи, люстри чи карниза, до якого кріпляться штори.
Що на малюнку зайве?
ЩО ОЗНАЧАЮТЬ НАШІ ЖЕСТИ
Спілкуючись з оточуючими, часто до слів додаємо жести, щоб переконати, здивувати чи просто підсилити значущість того, про що йде мова. Та чи знаєш, що, придивляючись до рухів особи, можна визначити, наскільки вона щира з тобою та зацікавлена в розмові? Тому зверни увагу на декілька прикладів:
-
Якщо людина, з якою збираєшся поговорити, тримає на стегнах стиснуті в кулаки руки, це означає, що вона налаштована або рішуче, або агресивно.
-
Якщо співбесідник поклав ногу на ногу й дивиться на кінчик взуття, то швидше за все, розмова йому набридла.
-
Прикладена до щоки рука означає, що людина про щось розмірковує чи оцінює, а якщо до підборіддя – поринула у власні проблеми, й зовсім не слухає.
-
Ледьсхилена набік голова співбесідника свідчить про особливу увагу до твоїх слів, а якщо легенько поляскує себе кулаком по підборіддю – ухвалює важливе рішення стосовно почутого.
-
Якщо, відповідаючи на запитання, особа постійно торкається рукою свого носа, то, ймовірніше, каже неправду.
Зваж на це, й тоді краще розумітимеш оточуючих і легше знаходитимеш із ними спільну мову та унікатимеш проблем.
ЧИ МОЖНА ЗАБАВЛЯТИСЯ ЧУЖИМИ ІГРАШКАМИ…
Батьки збираються в гості та пропонують тобі піти з ними. Зрозуміло, залюбки погоджуєшся, адже це така чудова нагода повтішатися новими іграшками! «І чому чужі забавки такі цікаві?» – частенько намагаєшся знайти відповідь на це запитання. Спробуймо розібратися разом.
1. Батьки купують іграшки передусім для того, щоб порадувати тебе. Адже чудово розуміють, як захоплюєшся всім новим і незвичайним. Усе ж забавок чомусь ніколи не буває досить. Варто потримати в руках щось новеньке, як уже за годину хочеться ще одного сюрпризу.
2. Саме тому в гостях важко втриматися від спокуси позабавлятися відразу всім, що тільки потрапляє на очі. Та навіть якщо руки самі тягнуться до ляльки, машинки, ведмедика чи конструктора, не забудь ввічливо запитати дозволу у друга. Пам’ятай, твоя вихованість допоможе уникнути непорозумінь і дозволить стати найулюбленішим гостем.
3. Не сперечайся та не вередуй, якщо господар не хоче виявляти щедрість. Обов’язково продемонструй витримку. В жодному випадку не нарікай на приятеля дорослим.
4. Батькам товариша буде надзвичайно приємно, якщо після гри в кімнаті все буде до ладу. Тож обов’язково допоможи другу скласти забавки на місце.
Завдання. Як доїхати додому, рухаючись тільки за стрілками?
«Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі»: навчально-методичний посібник / А. Б. Кочаран, Н. І. Гущина. – Київ, 2011. – 100 с.
"Як навчити дитину читати?"
Батьківський всеобуч
Це дуже важливо - щодня читати своїй дитині...
По-перше, посилюється емоційне сприйняття дитиною тексту тому що вона бачить міміку, вираз очей, чує ваш голос /Не забувайте, будь ласка, про ці засоби впливу на емоційний стан дитини!/
По-друге, у дитини виникає потреба щоденно отримувати інформацію. Це особливо необхідно у тих випадках,коли дитина вміє читати, але не хоче, тобто із-за безперервного навчання відчуває відразу до читання. Розповсюджена помилка батьків полягає у тому що вони часто примушують дитину читати складний для її віку текст, виходячи з того, що буцімто потім їй буде легше.
Іноді дитина просить читати одну й ту саму книгу багато разів, - це добре. Зміст даної книги співпадає з рівнем розвитку дитини, її переживаннями. Дитина, слухаючи багаторазово зміст книги, розвиває свій духовний світ, навички антиципатії,тобто передбачення подальшого розвитку змісту тексту. З метою розвитку цієї навички періодично запитуйте її: " Про що піде далі мова?".
Під час повторного читання книги намагайтеся читати швидко, на межі своїх можливостей, але чітко вимовляючи слова. Періодично запитуйте дитину, чи встигає вона зрозуміти. Це надзвичайно важливо! Прискорення читання cтимулює у дитини здібності до швидкого сприй-мання змісту тексту. Ви ніби знімаєте з неї необхідність читати /це їй ще важко!/ і залишаєте їй тільки одну задачу - зрозуміти! Але зрозуміти швидко!
Розвиток навичок швидкого сприймання стимулює у дитини і розвиток навичок читання. Згодом, під час самостійного читання, вона буде розуміти зміст швидше, ніж читатиме слова.
При цьому неприпустимо зупиняти дитину, якщо вона неточно прочитала закінчення слова або замість слова "школяр" прочитала слово "учень". Головне вона зрозуміла!
Зауваження /особливо в наказній формі!/ призводять до того що дитина губить думку, перестає слідкувати за змістом, відволікається на конкретне слово.
Задайте собі питання: "Для кого дитина читає?". Якщо ваша відповідь: "Для себе", - тоді все стане на місце, і ви перестанете "смикати" дитину.
Справа в тому, що найчастіше наявність музичного слуху визначають, по тому, як дитина співає. Але дитина може правильно чути і погано співати, тому що не вміє керувати своїм голосовим апаратом. Так і при читанні, розуміючи текст, діти неточно вимовляють закінчення слів. З часом, коли дитина багато прочитає, по мірі розвитку навичок керування своїм голосовим апаратом, все нормалізується.
По-перше, посилюється емоційне сприйняття дитиною тексту тому що вона бачить міміку, вираз очей, чує ваш голос /Не забувайте, будь ласка, про ці засоби впливу на емоційний стан дитини!/
По-друге, у дитини виникає потреба щоденно отримувати інформацію. Це особливо необхідно у тих випадках,коли дитина вміє читати, але не хоче, тобто із-за безперервного навчання відчуває відразу до читання. Розповсюджена помилка батьків полягає у тому що вони часто примушують дитину читати складний для її віку текст, виходячи з того, що буцімто потім їй буде легше.
Іноді дитина просить читати одну й ту саму книгу багато разів, - це добре. Зміст даної книги співпадає з рівнем розвитку дитини, її переживаннями. Дитина, слухаючи багаторазово зміст книги, розвиває свій духовний світ, навички антиципатії,тобто передбачення подальшого розвитку змісту тексту. З метою розвитку цієї навички періодично запитуйте її: " Про що піде далі мова?".
Під час повторного читання книги намагайтеся читати швидко, на межі своїх можливостей, але чітко вимовляючи слова. Періодично запитуйте дитину, чи встигає вона зрозуміти. Це надзвичайно важливо! Прискорення читання cтимулює у дитини здібності до швидкого сприй-мання змісту тексту. Ви ніби знімаєте з неї необхідність читати /це їй ще важко!/ і залишаєте їй тільки одну задачу - зрозуміти! Але зрозуміти швидко!
Розвиток навичок швидкого сприймання стимулює у дитини і розвиток навичок читання. Згодом, під час самостійного читання, вона буде розуміти зміст швидше, ніж читатиме слова.
При цьому неприпустимо зупиняти дитину, якщо вона неточно прочитала закінчення слова або замість слова "школяр" прочитала слово "учень". Головне вона зрозуміла!
Зауваження /особливо в наказній формі!/ призводять до того що дитина губить думку, перестає слідкувати за змістом, відволікається на конкретне слово.
Задайте собі питання: "Для кого дитина читає?". Якщо ваша відповідь: "Для себе", - тоді все стане на місце, і ви перестанете "смикати" дитину.
Справа в тому, що найчастіше наявність музичного слуху визначають, по тому, як дитина співає. Але дитина може правильно чути і погано співати, тому що не вміє керувати своїм голосовим апаратом. Так і при читанні, розуміючи текст, діти неточно вимовляють закінчення слів. З часом, коли дитина багато прочитає, по мірі розвитку навичок керування своїм голосовим апаратом, все нормалізується.
СПІЛЬНЕ ЧИТАННЯ
ВПРАВА І / бажано/. Візьміть казку з малюнками, під якими один чи два ряжки тексту. Повільно читаючи текст, пальцем показуйте дитині те слово, яке ви читаєте. Читайте цю книгу кілька разів,
ВПРАВА 2. /бажано/. Якщо дитина знає книжку напам"ять, попросіть її "прочитати", Нехай вас не турбує, що вона більше пригадує по пам"яті, ніж дивиться в книгу - це дуже корисно. Поступово її ува¬га, направлена на необхідність пригадувати, перенесеться на текст, на те слово, яке вона з легкістю читає, знаючи вже його зміст. їй легше, у неї виходить, вона може. Віра в себе додає впевненості.
Якщо ваша дитина не любить читати, це означає, що їй важко. Допоможіть їй! В залежності від рівня розвитку ви читайте їй спочатку 2-3 слова і просите повторно прочитати. Далі читаєте рядок, після - речення, абзац. Поступово збільшуєте швидкість читання.
Задача дитини - слухаючи дорослого, зрозуміти зміст частини тексту і , самостійно читаючи ці ж слова, намагатися зробити це швидше.
Якщо ваша дитина не любить читати, це означає, що їй важко. Допоможіть їй! В залежності від рівня розвитку ви читайте їй спочатку 2-3 слова і просите повторно прочитати. Далі читаєте рядок, після - речення, абзац. Поступово збільшуєте швидкість читання.
Задача дитини - слухаючи дорослого, зрозуміти зміст частини тексту і , самостійно читаючи ці ж слова, намагатися зробити це швидше.
ЧИТАННЯ-ПОВТОР І ЧИТАННЯ-ЗМАГАННЯ
ВПРАВА 3 /обов"язково/ Підберіть речення на один - три рядки. Попросіть дитину перший раз прочитати уголос повільно, добре розуміючи зміст, і, подивившись на годинник /краще секундомір/, запишіть час. Другий раз нехай вона прочитає на 2 -3 секунди швидше, третій ще швидше і т.д. Доведіть швидкість читання цього речення до межі її можливостей. Зверніть увагу на те, що, починаючи з яко¬гось разу, не дивлячись на обізнаність із змістом та з тими словами які використовуються в данному реченні, ще швидше - не прочитати ! Намагайтесь довести швидкість читання до межі. Так само працюйте з іншими реченнями, але якомога швидше. Спочатку читаємо речення уголос, потім "про себе".
ВПРАВА 4. /обов"язково/. Виберіть в книги, яку ви читаєте вашій дитині, речення на 2 - 3 рядки. Дитина вмикає секундомір. Ви повільно читаєте вголос це речення. Запишіть час. Тепер ви вмикаєте секундомір, а дитина читає те саме речення, але якомога швидше. Запишіть час. Це ж речення знову читаєте ви і т.д., але з кожним разом намагайтесь прочитати швидше. Доведіть швидкість читання цього речення вголос до межі.
Звичайно дорослий читає швидше, але у дитини швидше зрос¬тає результат. Наприклад,
Звичайно дорослий читає швидше, але у дитини швидше зрос¬тає результат. Наприклад,
Дорослий 23 сек. 21 сек. 19 сек. 17 сек.
Дитина
І хвилина 16 сек. І хвилина 50 сек. Эб сек.
І хвилина 16 сек. І хвилина 50 сек. Эб сек.
В цьому випадку дорослий пояснює дитині, що сам він став читати швидше всього на б секунд, а дитина - на 40. Знайдіть за що похвалити свою дитину. їй це необхідно! Пам"ятайте, якщо ваша дитина не хоче читати, то вона в усякому випадку хоче змагатися з вами. Дух змагання дозволить їй швидше засвоїти навички читання.
Якщо дитина читає словами,то, виконуючи вправу 4, замість речення використовуйте цілий абзац, або уривок з цієї ж книги.
ВПРАВА 5. /обов"язково/. Виберіть речення на 1,5 - 2 рядки. Прочитайте перше слово, потім ще раз, швидко повторивши перше слово, прочитайте друге; повторивши перші два слова - трете і т.д. до кінця речення. Намагайтесь кожного разу читати поперердиі слова все швидше і швидше і, дійшовши до кінця речення, ще кілька разів прочитайте його. І так 2 -3 речення на день.
Таке читання дасть змогу дитині перейти до читання словами при кращому розуміння змісту тексту.
Бажаю Вам успіхів і хочу нагадати слова В.О.Сухомлинський : «Читання – це віконце, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе» .
Якщо дитина читає словами,то, виконуючи вправу 4, замість речення використовуйте цілий абзац, або уривок з цієї ж книги.
ВПРАВА 5. /обов"язково/. Виберіть речення на 1,5 - 2 рядки. Прочитайте перше слово, потім ще раз, швидко повторивши перше слово, прочитайте друге; повторивши перші два слова - трете і т.д. до кінця речення. Намагайтесь кожного разу читати поперердиі слова все швидше і швидше і, дійшовши до кінця речення, ще кілька разів прочитайте його. І так 2 -3 речення на день.
Таке читання дасть змогу дитині перейти до читання словами при кращому розуміння змісту тексту.
Бажаю Вам успіхів і хочу нагадати слова В.О.Сухомлинський : «Читання – це віконце, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе» .
Як навчитися грамотно писати
Хочу писати грамотно
Учені в паніці: сьогодні близько 70% дітей не уміють грамотно писати, і ця цифра безперервно збільшується. Педагоги в замішанні: "Правила учень знає напам'ять, а грамотність - на нулі". У чому причина? Відповідь дають спеціалісти-нейропсихологи
Ловіть момент!
Батьки, чиє чадо регулярно приносить з школи двійки, у відчаї думають: "Може, дитина просто лінується, а ми з шкіри геть ліземо, щоб зробити з нього освічену людину?".
Тепер ви можете зняти з сина або дочки всі підозріння. Виявляється, маля з нормальним інтелектом, слухом і зором може писати безграмотно із-за незрілості деяких відділів мозку, рук, що відповідають за рухові функції, мовну увагу, просторове орієнтування. Фахівці підрахували: сьогодні така незрілість в тому або іншому ступені спостерігається у 70% дітей. Найчастіше страждають базально-лобні відділи - вони перші приймають інформацію від органів чуття і передають її далі у вищі відділи центральної нервової системи. Якщо інтенсивність цього процесу знижена, відділи кори головного мозку, забезпечуючи зберігання і переробку інформації, знаходяться в напівсплячому стані. Саме це може стати причиною низького рівня грамотності, поганого почерку і незадовільної поведінки на уроках.
Крім того, рівень письменності залежить від роботи великих півкуль головного мозку, від їх взаємодії. Права півкуля відповідає за цілісний образ, скажімо, того або іншого предмету, а ліва - за правильну його назву і написання. Буває так, що домінує права півкуля, а ліва недорозвинена - ось вам і не такий вже окремий випадок активного школяра з яскравою уявою - і абсолютно безграмотного.
Відділи головного мозку, що "дрімають", коли-небудь дозріють, але, на жаль, може бути надто пізно: дитина упустить багато чого з шкільного матеріалу. Але набагато гірше те, що із-за недостатності мозкової діяльності страждають поведінка, спритність рухів, посидючість і навіть фізичне здоров'я, не говорячи вже про пам'ять і увагу. Тому головне - не закривати очі на проблему і не упустити момент: мозок пластичний до 12 років, і в цьому віці вади досить легко виправити.
Сигнал «Потрібна допомога!»
Деякі помилки свідчать про незрілості структур головного мозку. Якщо ви відмітили їх у свого дитяти, обов'язково зверніться до нейропсихолога.
• Відсутність пропусків між словами і реченнями;
• недотримання границь полів у зошиті і правил переносу;
• дзеркальне письмо: букви "б", "в", "е", "з", цифри Ч", "3", "5" перевернені в інший бік;
• повторення однієї і тієї ж букви ("пиріп" замість "пиріг");
• заміна букв за кінетичною подібністю (б-д - "колодок"; ж-х - "мужомор"; і-у - "клумат"; т-п - "пігр");
• помилки в наголошених складах ("вчетель" замість "вчитель");
• пропуск букв, недописування слів і букв, перестановка складів ("гамазин" замість "магазин");
• забування букв, що рідко зустрічаються ("ц'", "щ")
Замітки в зошит
• Дуже корисно кожен ранок розтирати дитині шийну і потиличну зони жорстким рушником.
• Привчіть сина або дочку кожний ранок приймати контрастний душ.
• Корисна їжа для розуму – банани, шоколад.
• Поговоріть з вчителем, попросіть не писати зауваження в зошит, щоб не травмувати дитину.
• Простежте за тим, щоб ваш школяр якомога більше часу проводив на свіжому повітрі при денному світлі.
• Дуже корисний білий колір, як в оточенні (снігопад, прогулянки по зимовому лісу), так і у одязі.
Вчити чи лікувати?
Що зробить люблячий батько, бажаючи навчити письменності свого нащадка? Зробить йому строге попередження з приводу "розпущеності"; намалює картину страшного майбутнього всіх двієчників; найме репетитора. А може, чого доброго, засадить бідолаху під домашній арешт: жодних кіно, театрів і гостей, поки двійки не виправить!
Не виправить. Подібними методами ви лише завдасте дитині тяжкої моральної травми. Малюк і так переживає із-за поганих відміток, а якщо ще і ви, найближча людина, позбавите його своєї любові і пошани, у нього може розвинутися депресія, відчай, прагнення до самоізоляції. Тут вже не до навчання. До того ж вигляд покреслених червоною ручкою зошитів спочатку викликає у дитини небажання виконувати домашнє завдання, а потім і відвідувати уроки, на яких він з'являється в такому невигідному положенні. Адже доки школяр сам не захоче навчитися писати, йому не допоможе навіть досвідчений педагог.
Спершу треба викоренити в дитині страх зробити помилку, збудити бажання писати правильно, а вже потім переходити до лікування безпосередньої причини безграмотності.
Музиканти і ушуїсти
Інколи буває досить створити сприятливі умови, щоб мозок компенсувався самостійно.
Перш за все частіше вивозьте дитину за місто - не лише на канікули, але й у вихідні дні. На природі мозок насичується киснем, яскраві враження знімають негативні реакції. А це так важливо!
По-друге, заохочуйте сина або дочку зайвий раз пограти з однолітками, а не сидіти за комп'ютером; особливо корисні ігри, правила яких вигадують і доповнюють самі діти.
По-третє, нехай займається фізкультурою. Один з найкорисніших видів - китайська гімнастика у-шу: з її допомогою дитина вчиться контролювати положення свого тіла, а це позитивно позначається і на поведінці в цілому. До того ж в у-шу багато дихальних вправ, стимулюючих розвиток підкірки головного мозку.
Чудово, якщо ваше чадо грає на будь-якому музичному інструменті. Це розвиває моторику рук, а завдяки задіюванню в грі всіх пальців активізуються обидві півкулі мозку.
Допомога вдома
Цими заходами проблема не вирішується? Потрібна допомога фахівця. Звертайтеся не просто в психологічну консультацію, а в один з центрів нейропсихології. Якщо ж подібних центрів у вашому місті немає, доведеться узятися за справу самим. Наведені нижче рекомендації обов'язково допоможуть, якщо слідуватимете їм регулярно і не похапки. До речі, ці вправи - прекрасна підмога, якщо ваш школяр займається з репетитором.
1. Якщо дитя пропускає букви, проводьте "чарівні диктанти", в яких слова пишуться не буквами, а рисками: кожна буква - риска.
2. Недописує закінчення? Допоможе такий же диктант, але закінчення нехай пише буквами (наприклад, "здоровий" - "------ий"). Якщо дитя робить помилки в суфіксах і закінченнях, запропонуйте йому пограти: придумувати слова на передостанню букву (ви говорите "слон", дитина - слово, що починається на "о").
3. У випадку, якщо школяр плутає букви, треба створити їх стійкий образ. Виріжте разом з ним алфавіт з оксамитового паперу, скрутіть з дроту, зліпіть з пластиліну, а потім нехай він із закритими очима вгадує їх на дотик. Дуже ефективна відома пляжна забава: ви пишете букви на спині або долоні дитини, а вона вгадує.
4. Запропонуйте придумати і намалювати картинки, в яких акцент зроблений на проблемних буквах (наприклад, "корова" - корова з очима у вигляді букв "о").
5. Не заставляйте школяра сидіти над однією вправою більше 20 хвилин: результат лише погіршає. Нехай переключиться на що-небудь, щоб дати напруженому відділу мозку відпочити, а потім продовжує.
6. Щоб маля не стомлювалося, поставте в його кімнату аромат-лампу з ефірними маслами бергамоту або ялівцю. Або просто заваріть в чашці лавровий лист і поставте на письмовий стіл.
А головне - всі заняття повинні проходити лише у формі гри і лише з добровільної згоди дитини, а не шляхом насильницького щоденного зубріння. Давайте допоможемо нашим дітям бути щасливими!
ЩО ДЛЯ ТЕБЕ ВАЖЛИВІШЕ: ЗНАННЯ ЧИ ОЦІНКИ…
- Прагнеш здобути знання, якщо:
∙ Завжди добросовісно й наполегливо виконуєш домашні завдання.
∙ Отримавши нові підручники, з нетерпінням дізнаєшся, що в них цікавого.
∙ Твоє бажання виконувати завдання не залежить від його оцінювання.
∙ Можеш бути незадоволеним власною відповіддю, а не балами.
∙ Твої знання оцінили не надто високо? Відразу з’ясовуєш, що зробив неправильно, а повернувшись додому, повторюєш погано засвоєний матеріал.
Вітаю! Адже не зраджуєш мудрому правилу: «Через терени до зірок!»
- Тебе цікавлять тільки оцінки, якщо:
- Отримавши високі бали, до наступного року вже ретельно не готуєшся, оскільки знаєш, що не запитуватимуть.
- Після канікул зазвичай важко втягуєшся в навчальний процес.
- Вважаєш, що краще хворіти й лежати під ковдрою, ніж ходити до школи.
- Тобі не шкода, що не було уроку.
Навчання для тебе – це обтяжливий обов’язок, а не нагода щось пізнати. Боїшся розгнівати батьків, бо мрієш про мобільник… Рано чи пізно твоя позиція завдасть шкоди. Схаменися й нарешті усвідом важливість міцних знань!
Скільки кошеняток не дорахувалася вихователька киця?
ЯКИЙ ТИ В ОЧАХ ОТОЧУЮЧИХ…
- Постійно цікавишся новим? А коли про щось розповідаєш, друзі полишають усі справи та захоплено слухають? А ще тобі ніколи не доводиться підвищувати голос аби присутні почули найважливіше? Вітаю! Адже володієш справжнім магнетизмом – якістю, що дозволяє легко ставати загальним улюбленцем!
- Маєш безліч захоплень, але в лідери не поспішаєш? Коли хтось розмовляє, зосереджено слухаєш? А от якщо сам щось розповідаєш, про всяк випадок повторюєш окремі слова, щоб усі почули? Ти занадто скромний! Звичайно, ця якість прикрашає, проте не тоді, коли межує з невпевненістю. Завжди нагадуй собі, що ти – особливий, цікавий і талановитий, а найголовніше – вартий симпатії не менше, ніж будь-хто інший! Частіше наполягай на власній точці зору, й тоді не загубишся в натовпі.
- Коли говориш, оточуючі тебе часто перебивають? А приятелі дивляться в очі комусь іншому, коли розповідають щось цікаве? Навчився спілкуватися: розшир коло власних інтересів і не відмовляй у послугах . Невдовзі однокласники, сусіди та приятелі не зможуть без тебе обходитися!
У розмаїтті рукавичок знайди пару.
ПРО ЩО РОЗПОВІДАЄ ТВОЯ УЛЮБЛЕНА ПОЗА...
Стань перед великим дзеркалом так, як найбільш зручно та звично.
Опираєшся всіє вагою тіла на одну ногу? Ти легко вступаєш у контакт, залюбки спілкуєшся й не уявляєш життя без друзів. На жаль, іноді нав’язуєш свої бажання оточуючим. Можливо, так маскуєш невпевненість…
- Любиш перехрестити ноги, опираючись всією вагою на праву, а лівою стати на носочок? Це вказує на невпевненість у власних силах, коли доводиться зіштовхуватися зі складнощами. Ти обережний, навіть дещо підозрілий.
- Носочки взуття торкаються? Із тобою приємно спілкуватися, тому що вмієш як ніхто добре слухати.
- Ставиш ноги по-війському – п’ятки разом, а носки нарізно? На тебе можно впевнено покластися. Маєш рішучу вдачу й за необхідності легко даси відсіч. Ось тільки не будь таким дратівливими і нестриманим у словах.
- Щойно вибрав спортивну стійку – ноги по ширині плечей або одна видається трішки вперед? Така поза свідчить про те, що стомився й ніщо тебе не обходить. Зроби паузу і відпочинь!
Що на картинці зайве?
ПОГОВОРІМО ПРО ЧЕРВОНІ ЩІЧКИ….
Більшість людей, ніяковіючи, вкриваються рум’янцем – червоніють. Спробуємо з’ясувати, чому так відбувається.
1. Протягом дня настрій змінюється, адже тебе переповнює безліч емоцій – радість, упевненість, збентеженість або гнів. Кожне відчуття має своє «помешкання» на тілі людини: страх «оселився» між ребер, образа – в горлі, ревнощі – у спині, а незадоволення – як і нежить, у носі.
2. Та тільки найсильніші переживання (найчастіше - сором) змінюють звичайний колір обличчя на червоний. І відбувається це, на лихо, завжди невдалої миті. Щічки, вуха, а інколи й шия стають схожими на мак, і в такі хвилини хочеться провалити крізь землю.
3. Якщо, наприклад, тебе викликати до дошки, й відчуваєш, що обличчя починає палати, не панікуй. Спробуй заспокоїтися, глибоко вдихни та пригадай, скільки разів стояв на цьому ж місці й відповідав на «відмінно». Тому приводу для занепокоєння немає. Якщо в компанії бовкнув щось недоречне, це також не страшно. Справжні друзі ніколи не глузуватимуть із тебе через помилку.
!!! Провалитися крізь землю – безслідно зникнути від сорому чи страху.
З’єднай лініями слова, що римуються.
ЯК КЕРУВАТИ ВЛАСНИМ ГОЛОСОМ…
Навіть не дивлячись на людину, можна запросто скласти про неї перше враження. Варто лише прислухатися до голосу. Виявляється, саме так чинник упливає на зародження симпатії чи, навпаки, бажанню уникнути знайомства. Тож, аби справляти приємні враження, варто прислухатися до таких премудростей:
- Пристосовуй голос до середовища, в якому говориш. Не варто підвищувати інтонацію на вулиці чи у транспорті.
- Той, хто говорить надто тихо, справляє враження невпевненої людини, а володаря гучного голосу вважатимуть агресивним і нахабним.
- Правильна мова – ознака добре вихованої особи. Якщо кожного дня хоча б годину читатимеш у голос, то за кілька місяців досягнеш значних результатів. До речі, ця вправа допоможе не німіти від хвилювання на уроці. І тоді впевнено переповідатимеш вивчені завдання й отримувати гарні оцінки.
- Спілкуючись, постійно змінюй інтонацію. Якщо запитуєш, то голос підвищуй, а коли висловлюєш довіру чи переконання – варто знизити звуки.
І пам’ятай: щира усмішка та ввічливі слова допоможуть розпочати розмову і стати приємним співбесідником!
Хто на малюнку зайвий?
ЯК УНИКНУТИ СУТИЧКИ З СОБАКОЮ,ЩО ВТРАТИВ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ
Усі знають, що собака – друг людини. Але навіть найпривітніший пес часом буває не в настрої. Тому зверни увагу на такі премудрості:
- Не ставай ініціатором конфлікту з собакою. Навіть найсерйозніший пес не кидається на людину першим. Минаючи аґресивну тварину, не можна пильно дивитися їй у вічі й усміхатися. По-собачому це означає показувати зуби та вихвалятися силою. Краще поводься скромно, бо що як тварині захочеться перевірити твої бійцівські якості?
- Не біжи. Повернися до собаки обличчям, не допускай, аби наблизився збоку чи ззаду.
- Не замахуйся на пса й не кричи: «Йди туди, звідки прийшов!» Накажи: «Стояти!», «Сидіти!», «Лежати!» Це допоможе собаці заспокоїтися.
- Тварини не люблять, коли людина, на яку вони нападають, змінює позу. Скористайся цим. Можеш упасти на коліна чи лягти на землю долілиць і завмерти.
- Якщо собака тебе все ж таки вмудрився вкусити, промий ранку мильною водою, змаж йодом і забинтуй. Негайно звернися до лікаря, аби зробити щеплення проти сказу.
Завдання: подивись уважно й напиши, скільки квадратів ти бачиш:
ПОГОВОРІМО ПРО УЛЮБЛЕНІ ІГРАШКИ
- У квартирі є твоя власна територія – це куточок або навіть кімната. Оглянувши ії, можна впевнено сказати, що любиш та чим захоплюєшся. А ще – чи належиш до бруднуль – замазур.
- Отож уважно обведи поглядом особисті володіння. Чи подобаються вони тобі? Що розповідають про захоплення та вдачу господаря? Чи зробити якийсь висновок заважає безлад?
- Аби тобі було завжди зручно й затишно та хотілося сюди повертатися після школи, підтримуй лад. Для іграшок знайди місце й не розкидай їх по всій кімнаті – так надовго залишаться цілими й радуватимуть тебе.
- Забавки найкраще зберігати на полицях, у шафі чи у великій коробці, яку розмалюй веселими картинками чи оздоб барвистими наклейками.
- Якщо збираєш колекції машинок, літачків, фігурки солдатиків або звіряток, розстав їх на спеціальній полиці, виготовити яку попроси тата.
- Прикріпи мотузочки до модельок літачків і звернися до старших, аби підвісили до полиць, шафи, люстри чи карниза, до якого кріпляться штори.
Що на малюнку зайве?
ЩО ОЗНАЧАЮТЬ НАШІ ЖЕСТИ
Спілкуючись з оточуючими, часто до слів додаємо жести, щоб переконати, здивувати чи просто підсилити значущість того, про що йде мова. Та чи знаєш, що, придивляючись до рухів особи, можна визначити, наскільки вона щира з тобою та зацікавлена в розмові? Тому зверни увагу на декілька прикладів:
- Якщо людина, з якою збираєшся поговорити, тримає на стегнах стиснуті в кулаки руки, це означає, що вона налаштована або рішуче, або агресивно.
- Якщо співбесідник поклав ногу на ногу й дивиться на кінчик взуття, то швидше за все, розмова йому набридла.
- Прикладена до щоки рука означає, що людина про щось розмірковує чи оцінює, а якщо до підборіддя – поринула у власні проблеми, й зовсім не слухає.
- Ледьсхилена набік голова співбесідника свідчить про особливу увагу до твоїх слів, а якщо легенько поляскує себе кулаком по підборіддю – ухвалює важливе рішення стосовно почутого.
- Якщо, відповідаючи на запитання, особа постійно торкається рукою свого носа, то, ймовірніше, каже неправду.
Зваж на це, й тоді краще розумітимеш оточуючих і легше знаходитимеш із ними спільну мову та унікатимеш проблем.
ЧИ МОЖНА ЗАБАВЛЯТИСЯ ЧУЖИМИ ІГРАШКАМИ…
Батьки збираються в гості та пропонують тобі піти з ними. Зрозуміло, залюбки погоджуєшся, адже це така чудова нагода повтішатися новими іграшками! «І чому чужі забавки такі цікаві?» – частенько намагаєшся знайти відповідь на це запитання. Спробуймо розібратися разом.
1. Батьки купують іграшки передусім для того, щоб порадувати тебе. Адже чудово розуміють, як захоплюєшся всім новим і незвичайним. Усе ж забавок чомусь ніколи не буває досить. Варто потримати в руках щось новеньке, як уже за годину хочеться ще одного сюрпризу.
2. Саме тому в гостях важко втриматися від спокуси позабавлятися відразу всім, що тільки потрапляє на очі. Та навіть якщо руки самі тягнуться до ляльки, машинки, ведмедика чи конструктора, не забудь ввічливо запитати дозволу у друга. Пам’ятай, твоя вихованість допоможе уникнути непорозумінь і дозволить стати найулюбленішим гостем.
3. Не сперечайся та не вередуй, якщо господар не хоче виявляти щедрість. Обов’язково продемонструй витримку. В жодному випадку не нарікай на приятеля дорослим.
4. Батькам товариша буде надзвичайно приємно, якщо після гри в кімнаті все буде до ладу. Тож обов’язково допоможи другу скласти забавки на місце.
Завдання. Як доїхати додому, рухаючись тільки за стрілками?
Комментариев нет:
Отправить комментарий